top of page

Харчування дітей в дошкільному 

навчальному закладі

 

 

Забезпечення дітей харчуванням

в дошкільному закладі здійснюється відповідно до:

· Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 35)

· Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 27 – 29)

· Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» затвердженої спільним наказом МОЗ України та МОН України від 17.04.2006 р. № 298/227.

Основними принципами організації харчування дітей

в дошкільному закладі є:

- суворе дотримання принципів часу та інтервалів між годуваннями, 
- правильний кількісний і якісний розподіл їжі на окремі прийоми, 
- дотримання умов прийому їжі та правил поведінки дитини під час прийому їжі. 
- адекватна енергетична цінність раціонів відповідно до енерговитрат дітей; 
-збалансованість та максимальна різноманітність раціону; 
- адекватна технологічна та кулінарна обробка продуктів та страв, що забезпечує їхні смакові якості та збереження вихідної харчової цінності; 
-врахування індивідуальних особливостей дітей (у тому числі того, що дехто з них не переносить окремих продуктів та страв); 
-забезпечення санітарно-гігієнічних норм, у тому числі дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв. 

             В дошкільному навчальному закладі забезпечено збалансоване харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку з дотриманням натурального набору продуктів, визначених МОЗ України спільно з МОН України за погодженням з Міністерством фінансів України.

           Контроль за організацією та якістю харчування в закладі, вітамінізацією страв, закладкою продуктів харчування, кулінарною обробкою, виходом страв, смаковими якостями їжі, санітарним станом харчоблоку, правильністю зберігання, дотримання термінів реалізації продуктів здійснюється  медичною сестрою, завідувачкою  дошкільного навчального закладу.

            В закладі встановлено триразове збалансоване харчування, в літній оздоровчий період вводиться додатковий сніданок, під час якого діти споживають соки, фрукти. 

            Батьки вносять плату за харчування дітей у розмірі, що не перевищує 50% вартості харчування на день, відповідно до Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2002 року № 667.

             Продукти харчування та продовольча сировина доставляються в ДНЗ спеціалізованим транспортом щоденно, товарна сумісність витримується. Приймання продуктів в ДНЗ здійснює комырник із залученням  медсестри. Під час приймання проводиться оцінювання продуктів та сировини за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, кольором, консистенцією. Приймання продуктів без супроводжуючих документів, що підтверджують походження, безпечність, якість (ґатунок, категорію, дату виготовлення, термін реалізації, умови зберігання), відповідність стандартам, не допускається.  

            Для зберігання продуктів в закладі є всі умови: побутовы холодильники, морозильна камера, комора. В холодильниках  наявны термометри для контролю температурного режиму. Холодильники миються  та розморожуються відповідно по мірі забруднення та невідповідності температурному режиму. 

            Усі продукти харчування зберігаються згідно з прийнятою класифікацією, щодо умов зберігання та товарного сусідства: сухі, хліб, м’ясні, рибні, молочні, гастрономічні, овочі. Терміни реалізації продуктів дотримуються. Всі продукти доброякісні, мають сертифікат якості. Щодня  приміщення харчоблоку прибирається з використанням миючих засобів. Відповідно до графіку прибирань, затвердженого завідувачем ДНЗ, один раз в місяць проводиться генеральне прибирання приміщення з використанням миючих та дезінфікуючих засобів.

          Під час приготування страв дотримується потоковість виробничого процесу. Обробка сирих та готових продуктів проводиться окремо,  з використанням інвентарю  відповідного маркування.

          Для організації питного режиму з харчоблоку (за потребою) видається кип'ячена охолоджена вода в чайники відповідного маркування.  Закладка продуктів проводиться старшим кухарем у присутності старшої медсестри. При закладці враховується фактична кількість дітей, про що робиться відмітка у меню - вимозі. У разі, якщо до ДНЗ не прийшло 4 і більше дітей, продукти довгострокового зберігання (цукор, олія, цукерки, печиво), які були виписані на обід і вечерю , кухар повертає до комори, а продукти з обмеженим терміном придатності до споживання (молоко, м’ясо, риба, сметана, масло вершкове тощо) розподіляється на присутніх в закладі дітей. Якщо прийшло 4 і більше дітей від кількості дітей, на яких було розраховано меню, то для них додатково виписуються продукти, оформлюється накладна, вноситься запис в меню – розкладку за підписом медсестри, шеф-кухаря , завідувача ДНЗ. Денне меню завіряється завідувачем та  медсестрою.   

            

           У куточку кухаря на харчоблоці та у батьківських куточках у вікових групах наявні таблиці із зазначенням нормативного об’єму порцій, що отримують діти кожної вікової групи. Фактичний вихід страв контролює медсестра під час зняття проби, результати вносяться в Журнал бракеражу готової продукції.

          «С» вітамінізація проводиться аскорбіновою кислотою з розрахунку 0,035 гр. на одну дитину раннього віку та 0,04 гр. на одну дитину дошкільного віку. Вітамінізуються  ІІ готові страви за 15 хвилин до видачі їжі. Вітамінізацію проводить медсестра з відмічанням у Журналі «С» вітамінізації.

           Видавання їжі з харчоблоку проводиться згідно до графіку видачі, після бракеражу, зняття проби та отримання дозволу від старшої медичної сестри.  Їжа з харчоблоку видається у відповідну промарковану, зважену тару з кришками. Кількість, вага їжі що видається визначається шляхом безпосередньої лічби або зважування на терезах. Кухарями проводиться відбір добових проб страв раціону, а також їх зберігання, стерилізація тари для проб. Проби відбираються у стерильні банки з кришками.

           Годування дітей у вікових групах проводиться у відповідності до  санітарно - гігієнічних вимог. 

           Велика увага з боку працівників ДНЗ  приділяється вихованню культурно – гігієнічних навичок у дітей  під час вживання їжі. За кожною дитиною у групі закріплено постійне місце за столом, розмір столів та стільців відповідають зросту дитини. Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню.

           Контроль за організацією харчування у дошкільному закладі здійснюється  завідувачем та старшою  медичною сестрою, які постійно тримають в полі зору наступні питання:

- оцінка якості продуктів та сировини, що надходять в ДНЗ, їх відповідність супроводжуючим документам, кількість та вагова відповідність; 

- наявність сертифікату якості;

- контрольне встановлення відсотку відходів; 

- складання актів бракеражу при невідповідності якості, ваги, відсотку відходів;

- відповідність виходу готових страв меню – вимозі;

- відповідність ваги та кількості страв раціону, що отримані помічником вихователя;

- встановлення ваги та відповідності дитячої порції;

- встановлення відсотку відходів їжі на вікових групах;

-  внесення записів у Журнал контролю за харчуванням.

           Питання організації харчування в дошкільному закладі аналізуються, узагальнюються наказом завідувача та розглядаються на педагогічних радах, виробничих нарадах, загальних зборах, батьківських конференціях.

            Основними показниками якості та ефективності організації харчування в дошкільному закладі  є добре самопочуття дітей, відсутність шлунково – кишкових захворювань, позитивні показники антропометричних вимірів дітей, позитивні показники лабораторного контролю за якістю харчування.

Виховуємо здорову дитину

 

     Учені довели, що здоров’я людини лише на 7-9% залежить від стану охорони здоров’я в країні, 

а більш ніж на 50 відсотків - від її способу життя, який впливає на фізичний і духовний стан, ціннісні орієнтації, моралі, вольові якості.

Здоровий спосіб життя для дітей дошкільного віку визначається такими параметрами:

-         дотримування режиму дня;

-         належне володіння культурно-гігієнічними навичками;

-         раціональне харчування та культура споживання їжі;

-         руховий і повітряний режими;

-         режим активної діяльності та відпочинку;

-         профілактичні засоби для збереження здоров’я;

-         духовний розвиток і гармонійні стосунки з довкіллям та із самим собою;

-         душевний комфорт і психічна рівновага.

     Якщо розглядати здоров’я в контексті його чотирьох складників (фізичного, психоемоційного, морального та соціального), то всі вони взаємопов’язані і впливають на загальний стан особи.

     Здоровий спосіб життя дитини - це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.

     Одна з головних умов виховання здорової дитини – правильний розпорядок життя.

Режим – це раціональне й чітке чергування сну, приймання їжі, відпочинку, різних видів діяльності впродовж доби.

     Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття. Правила особистої гігієни пов’язані з усіма видами діяльності й відпочинку дітей.

     У дошкільні роки діти можуть засвоїти всі основні правила гігієни, навчитися розуміти їх важливість, легко виконувати. Домогтися вагомих результатів можна в разі дотримання єдиних гігієнічних вимог як у дошкільному закладі так і вдома. При цьому не слід надто поспішати. Дорослі повинні систематично контролювати якість виконання культурно-гігієнічних завдань.

     Формування в дітей культурно-гігієнічних навичок доцільно супроводжувати відповідною мотивацією. Замало тільки вимагати, щоб дитина витерла взуття перед входом у квартиру – слід також обов’язково пояснити, що з брудом заносяться мікроби.

     Раціональне харчування – одна з основних умов здоров’я дитини, її довголіття, плідної праці.

Харчування має не тільки компенсувати енергію, яку витрачає дитина, але й забезпечувати матеріал, необхідний для зростання та розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей ідуть значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Діти більше рухаються і гуляють, що теж спричиняє значні енергетичні втрати.

     У дитячому харчуванні беруться до уваги якісні показники білків. Найціннішим і найбільш корисним для зростання дитини є тваринний білок. Достатня його кількість наявна у м’ясі, рибі, молоці, яйцях тощо. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупи, макарони.

     Важливу роль відіграють жири. Вони є пластичним матеріалом, розчинниками вітамінів А й D. Але надмір жирів шкідливий, бо призводить до порушення обміну речовин, погіршення засвоєння білка, іноді викликає розлади органів травлення. Жири, як і вуглеводи, є джерелом поповнення енергії.

Вуглеводи – основний матеріал для енергії м’язової діяльності. Велика їх кількість є в овочах, фруктах, ягодах, соках, молоці, які містять багато глюкози та фруктози.

     У щоденному раціоні дитини обов’язково мають бути вітаміни. Їх брак різко погіршує стан здоров’я, зростання й розвиток організму. Вони беруть участь у обміні білків, жирів, вуглеводів, регулюють окремі біохімічні й фізіологічні процеси, забезпечують життєві функції організму.

     Дуже часто виховання у родині й у дошкільному закладі – це два окремі процеси: удома інколи дитина дістає одні настанови, зразки поведінки, у дитячому садку – інші. Батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими. Однак не всі розуміють і не знають, як це зробити. Ми переконані, що тільки єдність вимог щодо здорового способу життя в родині й у дитячому садку сприятиме формуванню в дитини свідомого ставлення до свого здоров’я.

        Важливість щеплення

   Проконсультуйте дитину у лікаря перед щепленням, щоб уникнути

можливих ризиків від імунізації. Дитина має пройти медичний огляд

перед щепленням, на якому лікар обов’язково виміряє температуру, а

також проінформує батьків щодо можливих проявів побічної дії

препаратів у післявакцинальному періоді.

     На місці ін’єкції може утворитись невелика припухлість, яка  

зникне за кілька тижнів і не потребує якогось втручання. Вакцина 

може зумовити через 7 – 10 днів легку висипку, підвищення

температури. Можна дати вікову дозу жарознижувального препарату.

Переконайтеся, що дитина п’є достатньо рідини. Після імунізації

паротиту (свинки) через 3 тижні може з’явитися припухлість у низу

обличчя, яка через кілька днів зникне. Якщо ж будуть інші симптоми чи температура тіла дитини буде понад 38º - викликайте лікаря.      

   Батьки підписують медичну документацію, в якій лікар здійснює відповідний запис про інформування щодо можливих проявів побічної дії та про дозвіл на проведення щеплення. Медичні протипоказання             до щеплень кожній конкретній дитині встановлюються комісією з питань щеплень у дитячій

поліклініці.

 

 

 

Підготовка дитини до дитячого садочку

     Перш ніж віддати малюка до дитячого закладу, батькам варто дізнатися вимоги до дитини, познайомитися з денним режимом. Малюка необхідно завчасно підготувати до дитячого садочка, варто розказати про сам заклад, його розпорядок, інших дітей.

     Перед вступом до дитячого садочка треба виконати усі необхідні профілактичні щеплення, пройти огляд у педіатра. Не буде зайвим провести за гартувальні процедури, оскільки вступ до садочка це не тільки перший вихід дитини у суспільство, а ще й зіткнення з усім різноманіттям мікробів і вірусів, які оточують людину. У такому розумінні, вступ до садочка, по суті, є боцманським способом навчання плаванню. Оскільки «плавати» імунна система вчиться не одразу, то процес навчання дає слабинку, і дитина починає часто хворіти.

     Малюки починають контактувати з іншими дітками, рухова активність і розумова робота ставлять підвищені вимоги до організму дитини, і якщо вона до таких значних змін у своєму житті не підготовлена, то погано адаптується у новому середовищі, часто хворіє, пропускає заняття.

bottom of page